Шановні Батьки!
Підлітковий період - важливий і важкий етап у житті людини, час виборів, який багато в чому визначає все подальше життя. Його можна порівняти із зупинкою Івана-царевича на розвилці доріг біля каменя, на якому написано: «Наліво підеш ..., направо підеш ...». У далекій давнині цей етап вважався такою ж якісною зміною стану, як народження, одруження...
Які ж основні зміни в собі відчуває сучасний підліток?
Я
запрошую Вас на батьківські збори
«Вікові
особливості восьмикласників», які
відбудуться
04.10. 2016 року о 18-00 в каб. № 47.
З
надією на зустріч,
Ваш
класний керівник Любов Василівна.
Батьки і діти! Діти
і батьки!
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо житейське поле,
І не на день минущий —на віки.
Б.Олійник
- „Сім’я – перше джерело, з якого починається
велика річка почуттів, переконань”
(В.О.Сухомлинський);
- „Сім’я – святиня людського духу, шляхетних
людських почуттів: кохання, вірності,
піклування”
ЗАПОВІДІ
«БАТЬКІВСЬКОГО ВІРУЮ»
Дитина, оточена критикою, - вчиться
звинувачувати.
Дитина, оточена насмішками, - вчиться недовіряти.
Дитина, оточена ворожістю, - вчиться боротися.
Дитина, оточена злістю, - вчиться робити боляче іншим.
Дитина, оточена нерозумінням, - вчиться не чути інших.
Дитина, оточена брехнею, - вчиться обманювати.
Дитина, оточена ганьбою, - вчиться відчувати вину.
І тільки сильні духом можуть розірвати це коло ...
Дитина, оточена підтримкою, - вчиться захищати.
Дитина, оточена терпеливістю, - вчиться чекати.
Дитина, оточена похвалою, - вчиться бути впевненою.
Дитина, оточена справедливістю, - вчиться бути чесною.
Дитина, оточена безпекою,- вчиться довіряти.
Дитина, оточена схваленням, - вчиться самоповаги.
Дитина, оточена любов’ю, - вчиться любити і дарувати любов.
Дитина, оточена свободою вибору, - вчиться бути відповідальною за свої рішення.
Дитина, оточена насмішками, - вчиться недовіряти.
Дитина, оточена ворожістю, - вчиться боротися.
Дитина, оточена злістю, - вчиться робити боляче іншим.
Дитина, оточена нерозумінням, - вчиться не чути інших.
Дитина, оточена брехнею, - вчиться обманювати.
Дитина, оточена ганьбою, - вчиться відчувати вину.
І тільки сильні духом можуть розірвати це коло ...
Дитина, оточена підтримкою, - вчиться захищати.
Дитина, оточена терпеливістю, - вчиться чекати.
Дитина, оточена похвалою, - вчиться бути впевненою.
Дитина, оточена справедливістю, - вчиться бути чесною.
Дитина, оточена безпекою,- вчиться довіряти.
Дитина, оточена схваленням, - вчиться самоповаги.
Дитина, оточена любов’ю, - вчиться любити і дарувати любов.
Дитина, оточена свободою вибору, - вчиться бути відповідальною за свої рішення.
Дитячі
заповіді батькам:
1.
Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі
запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того
часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати й бути ЛЮДИНОЮ!
2.
У моїх очах світ інакший, ніж у ваших.
Прошу вас, поясніть мені, що, коли й чому кожен з нас у ньому має робити.
3.
Мої руки ще маленькі - не очікуйте від
мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу й кидаю
м'яч.
4.
Мої почуття ще незрілі - прошу, будьте
чуйними до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
5.
Щоб розвиватись, мені потрібне ваше
заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а мої вчинки.
6.
Дайте мені трохи самостійності,
дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення в
дорослому житті.
7.
Не робіть усього за мене, бо я виросту
переконаний у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.
8.
Я вчусь у вас усього: слів, інтонації
голосу, манер рухатись. Ваші слова, почуття та вчинки повертатимуть до вас
через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь - ласка, кращого.
Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному
світі.
9. Я хочу відчувати вашу любов. Хочу щоб ви
частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша
любов не перетворилась на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
Любі мої, я вас дуже - дуже люблю!!!
Покажіть мені, що ви теж любите мене.
Батьки, пам`ятайте!
Вашу дитину
виховує кожна хвилина життя,
кожний куточок
землі, кожен ваш крок, слово та справа.
Нехай ваші діти
будуть щасливі!
Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це сонце і тепло, сніги й морози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це сонце і тепло, сніги й морози,
Мед
на вуста й на вічні рани сіль.
Як
на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім
хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда та без печалі
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда та без печалі
Пливло
саме у руки звідусіль.
Та
у житті такого не буває.
Запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка немає меж.
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка немає меж.
Надія Красоткіна
Закони
батьківської істини
Немає коментарів:
Дописати коментар